Україна вдарила по аеродромах Криму вночі

Служба безпеки України підтвердила удари по об'єктах Чорноморського флоту Росії в Севастополі та Бельбеку. СБУ не уточнила кількість задіяних апаратів і конкретні цілі всередині периметрів аеродромів, посилаючись на оперативну безпеку. Аеродроми Кача та Бельбек є двома з головних об'єктів військової авіації в окупованому Криму; Бельбек є місцем дислокації ескадрильї винищувачів-перехоплювачів Су-27, які протягом усього конфлікту виконують бойові завдання над Чорним морем і материковою Україною.

“Служба безпеки України підтвердила удари по об'єктах Чорноморського флоту Росії в Севастополі та Бельбеку.”

Тієї ж ночі Україна завдала удару по нафтопереробному заводу в Ярославлі, приблизно за 250 кілометрів на північний схід від Москви. У ніч на 26 квітня на об'єкті спалахнула пожежа, повідомляє Kyiv Independent. Російська регіональна влада підтвердила пожежу, але приписала її «технічній несправності» — це формулювання українські офіційні особи публічно спростували. Ярославський НПЗ переробляє значні обсяги нафти для внутрішнього споживання Росії, і його виведення з ладу, навіть тимчасове, вписується в закономірність українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, що посилилися з початку 2026 року.

Протягом 24 годин навколо ударів по Криму та Ярославлю на лінії фронту зафіксовано 149 бойових зіткнень. За даними Генерального штабу України, російські сили випустили 50 ракет у двох окремих ударах, завдали 66 авіаударів і скинули 203 керовані авіабомби за той самий період. Від російських обстрілів постраждали 18 населених пунктів Харківської області, є жертви серед мирного населення.

За даними Генерального штабу України, сукупні втрати Росії з 24 лютого 2022 року станом на 26 квітня 2026 року склали 1 325 650 військовослужбовців — з них близько 960 за попередню добу. Незалежні аналітики зазначають, що ці цифри неможливо перевірити незалежно, а українські оцінки стабільно перевищують дані західної розвідки, хоча загальна тенденція — стійкі щоденні втрати Росії — загалом підтверджується супутниковими знімками та відстеженням підрозділів.

Удари по Криму відображають послідовну стратегічну логіку України: деградація авіаційної та логістичної інфраструктури, яку Росія використовує для проєкції сили як на материкову Україну, так і через Чорне море. Кожен удар по Качі та Бельбеку змушує Росію тимчасово знімати літаки з бойових завдань, ремонтувати злітно-посадкові смуги та перерозподіляти засоби протиповітряної оборони — витрати, які накопичуються з часом, навіть якщо окремі удари не знищують цінного обладнання.

Відповідь Росії на удари по Криму обмежилася операціями протиповітряної оборони та публічною заявою Розвожаєва. Станом на ранок 27 квітня жодного відплатного удару оголошено не було, хоча Росія зазвичай публічно не пов'язує контрудари з конкретними інцидентами. Наступне 48-годинне вікно — зокрема характерна для Росії практика масових ракетно-дронових атак у вихідні — є саме тим періодом, за яким командувачі української протиповітряної оборони стежать найпильніше після будь-яких дій у Криму.