Сполучені Штати домоглися укладення 10-денного перемир'я між Ізраїлем та Ліваном, яке набуло чинності опівночі за бейрутським часом 17 квітня 2026 року, після тристоронніх переговорів під керівництвом держсекретаря Марко Рубіо за участю ізраїльського та ліванського послів у Вашингтоні.
Рубіо оголосив про угоду о 17:00 за східним часом 16 квітня, заявивши, що обидві сторони «взяли на себе письмові зобов'язання дотримуватися повного припинення вогню». Держдепартамент додав одне суттєве застереження: Ізраїль зберігає право завдавати ударів по Лівану «в порядку самооборони в будь-який час» — положення, яке «Хезболла» негайно назвала «навмисною двозначністю, покликаною зберегти можливість поновлення ударів на власний розсуд». Політичний представник «Хезболли» заявив, що організація підійде до перемир'я «з обережністю та пильністю».
Перемир'я є першою офіційною паузою в бойових діях на ізраїльсько-ліванському фронті з початку широкомасштабної американсько-іранської війни 28 лютого 2026 року, коли американські та ізраїльські сили завдали скоординованих ударів по іранській військовій і ядерній інфраструктурі. Ліван був втягнутий у конфлікт протягом кількох днів після того, як «Хезболла» розпочала ракетні обстріли північного Ізраїлю; Ізраїль відповів авіаударами на півдні Лівану та в долині Бекаа. За даними ліванської влади, загинули 2 196 мирних жителів, 7 185 отримали поранення, а 1,2 мільйона людей були змушені покинути свої домівки — більш ніж п'ята частина населення Лівану. Управління ООН з координації гуманітарних справ у своїй оцінці від 14 квітня 2026 року охарактеризувало ситуацію як «гуманітарну катастрофу, що потребує негайного міжнародного реагування».
